розговорити

розговори́ти

дієслово доконаного виду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розговорити — див. розговорювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розговорити — РОЗГОВОРИ́ТИ див. розгово́рювати. Словник української мови у 20 томах
  3. розговорити — РОЗГОВОРИ́ТИ див. розгово́рювати. Словник української мови в 11 томах
  4. розговорити — Розговорити см. розговорювати. Словник української мови Грінченка