розголошення

розголо́шення

-я, с.

Дія за знач. розголосити.

Значення в інших словниках

1. розголошення — розголо́шення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. розголошення — РОЗГОЛО́ШЕННЯ, я, с. Дія за знач. розголоси́ти. Якось люди самі, без розголошення, відчувши ритмічність усього циклу, прагнули дати надпланові тонни [продукції] (Яків Баш).  Словник української мови у 20 томах
3. розголошення — Розголо́шення, -ння, -нню  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. розголошення — РОЗГОЛО́ШЕННЯ, я, с. Дія за знач. розголоси́ти. Якось люди самі, без розголошення, відчувши ритмічність усього циклу, прагнули дати надпланові тонни [продукції] (Баш, На.. дорозі, 1967, 146).  Словник української мови в 11 томах