Значення в інших словниках
-
розгородити —
розгороди́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
розгородити —
[розгородитие] -роуджу, -одиеш; нак. -ди, -роуд'іт'
Орфоепічний словник української мови
-
розгородити —
РОЗГОРОДИ́ТИ див. розгоро́джувати.
Словник української мови у 20 томах
-
розгородити —
ПЕРЕГОРО́ДЖУВАТИ чим (розділяючи на частини приміщення, простір), РОЗГОРО́ДЖУВАТИ, ПЕРЕПИНА́ТИ (перев. тканиною); ПЕРЕТИНА́ТИ (річку, канал і т. ін. — штучними спорудами). — Док.
Словник синонімів української мови
-
розгородити —
РОЗГОРОДИ́ТИ див. розгоро́джувати.
Словник української мови в 11 томах
-
розгородити —
Розгородити см. розгорожувати.
Словник української мови Грінченка