розгородити

Розгородити

см. розгорожувати.

Значення в інших словниках

1. розгородити — розгороди́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розгородити — [розгородитие] -роуджу, -одиеш; нак. -ди, -роуд'іт'  Орфоепічний словник української мови
3. розгородити — див. розгороджувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. розгородити — РОЗГОРОДИ́ТИ див. розгоро́джувати.  Словник української мови у 20 томах
5. розгородити — ПЕРЕГОРО́ДЖУВАТИ чим (розділяючи на частини приміщення, простір), РОЗГОРО́ДЖУВАТИ, ПЕРЕПИНА́ТИ (перев. тканиною); ПЕРЕТИНА́ТИ (річку, канал і т. ін. — штучними спорудами). — Док.  Словник синонімів української мови
6. розгородити — РОЗГОРОДИ́ТИ див. розгоро́джувати.  Словник української мови в 11 томах