розгуляний

розгу́ляний

-а, -е, розм.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розгуляти 2).

2》 у знач. прикм. Збуджений веселощами, гулянкою і т. ін.

|| Який досяг у дії, вияві великої інтенсивності, сили.

3》 у знач. прикм. Який збільшив вагу на доброякісних кормах у природних умовах (про тварин).

Значення в інших словниках

1. розгуляний — розгу́ляний дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. розгуляний — див. легковажний; непокірний; розпусник  Словник синонімів Вусика
3. розгуляний — РОЗГУ́ЛЯНИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. пас. до розгуля́ти. Іноді корови, розгуляні за літо й розманіжені, ще заздалегідь накидали оком на іншого тура і полишали свого давнього вожака, щоб перескочити до нового обранця.  Словник української мови у 20 томах
4. розгуляний — РОЗГУ́ЛЯНИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розгуля́ти 2. 2. у знач. прикм. Збуджений веселощами, гулянкою і т. ін. Костик стає перед Даркою — розгуляний, червоний (Вільде, Повнол.  Словник української мови в 11 томах