Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
розгуторитися —
розгуто́ритися дієслово доконаного виду діал.
Орфографічний словник української мови
розгуторитися —
РОЗГУТО́РИТИСЯ, рюся, ришся, док., діал. Розговоритися. На другий рік, десь знов о такім часі [о такій годині], здибав я старого вугляра. Розгуторився з ним про його життя (І. Франко); Між людьми рідко-рідко коли розгуториться, та й то ще не з усяким (Сл. Б. Грінченка).
Словник української мови у 20 томах
розгуторитися —
РОЗГОВОРИ́ТИСЯ (захопитися розмовою, говорити охоче, довго), РОЗБАЛА́КАТИСЯ розм., РОЗГОМОНІ́ТИСЯ розм., РОЗБЕСІ́ДУВАТИСЯ розм., РОЗМО́ВИТИСЯ заст., РОЗБАЛАГУ́РИТИСЯ розм. рідко, РОЗГУТО́РИТИСЯ діал.; РОЗМОЛО́ТИСЯ фам., РОЗБАЗІ́КАТИСЯ зневажл.
Словник синонімів української мови
розгуторитися —
РОЗГУТО́РИТИСЯ, рюся, ришся, док., діал. Розговоритися. На другий рік, десь знов о такім часі, здибав я старого вугляра. Розгуторився з ним про його життя (Фр., І, 1955, 56).
Словник української мови в 11 томах
розгуторитися —
Розгуто́ритися, -рюся, -ришся гл. Разговориться, разболтаться. Між людьми рідко-рідко коли розгуториться, та й то ще не з усяким. Сим. 228.
Словник української мови Грінченка