Великий тлумачний словник сучасної мови

роздрочувати

роздро́чувати

-ую, -уєш, недок., роздрочити, -рочу, -рочиш, док., перех., розм.

Те саме, що роздратовувати 1).

|| Дратуючи, роздражнювати кого-небудь (зазвичай тварин).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. роздрочувати — роздро́чувати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. роздрочувати — див. дражнити  Словник синонімів Вусика
  3. роздрочувати — РОЗДРО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗДРОЧИ́ТИ, рочу́, ро́чиш, док., кого, розм. Те саме, що роздрато́вувати 1. – Якби ви мені сказали, я б дала [порошки]...  Словник української мови у 20 томах
  4. роздрочувати — ДРАТУВА́ТИ кого (навмисне злити, виводити з терпіння, спричиняти гнів), РОЗДРАТО́ВУВАТИ, РОЗДРА́ЖНЮВАТИ, ДРАЖНИ́ТИ розм., ДРАТУВА́ТИСЯ з ким і без додатка, розм., ДРАЖНИ́ТИСЯ з ким і без додатка, розм., ДРАЗНИ́ТИ розм., РОЗДРА́ЗНЮВАТИ розм.  Словник синонімів української мови
  5. роздрочувати — РОЗДРО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗДРОЧИ́ТИ, рочу́, ро́чиш, док., перех., розм. Те саме, що роздрато́вувати 1. — Якби ви мені сказали, я б дала [порошки]… — промовила Софія собі на лихо, бо тим роздрочила баронесу вкрай (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах