роздушувати

розду́шувати

-ую, -уєш, недок., роздушити, -душу, -душиш, док., перех.

1》 Придавлюючи, притискуючи до чого-небудь, розплющувати, м'яти щось.

|| безос.

2》 Давлячи, знищувати, вбивати кого-небудь.

|| Збиваючи з ніг, підминаючи під себе, калічити.

3》 Те саме, що роздавлювати 3).

4》 Те саме, що роздавлювати 4).

Значення в інших словниках

1. роздушувати — розду́шувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. роздушувати — див. давити  Словник синонімів Вусика
3. роздушувати — РОЗДУ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗДУШИ́ТИ, душу́, ду́шиш, док., що. 1. Придавлюючи, притискуючи до чого-небудь, розплющувати, м'яти щось. Він кинув [цигарку] і ногою роздушив її (А.  Словник української мови у 20 томах
4. роздушувати — ДАВИ́ТИ на кого-що, кого, що (з силою налягати на когось-щось; налягати своєю вагою), НАДА́ВЛЮВАТИ на кого-що, ТИ́СНУТИ, НАТИСКА́ТИ (НАТИ́СКУВАТИ), НАДУ́ШУВАТИ, ПРИДА́ВЛЮВАТИ кого, що, ПРИДУ́ШУВАТИ кого, що, ПРИГНІ́ЧУВАТИ (ПРИГНІТА́ТИ рідше) кого...  Словник синонімів української мови
5. роздушувати — Розду́шувати, -шую, -шуєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. роздушувати — РОЗДУ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗДУШИ́ТИ, душу́, ду́шиш, док., перех. 1. Придавлюючи, притискуючи до чого-небудь, розплющувати, м’яти щось. Він кинув [цигарку] і ногою роздушив її (Головко, II, 1957, 37); *Образно.  Словник української мови в 11 томах