розділювач

розді́лювач

-а, ч.

1》 Те саме, що роздільник.

2》 У системах обробки інформації – один або декілька знаків, якими позначають початок або кінець послідовності знаків.

3》 У мовах програмування – символ, що розподіляє складові операторів та виразів.

Значення в інших словниках

1. розділювач — розді́лювач іменник чоловічого роду, істота прилад  Орфографічний словник української мови
2. розділювач — РОЗДІ́ЛЮВАЧ, а, ч. Те саме, що розді́льник. Розділювачами є спеціальні термінали; кома (або крапка), підстрокова десятка, а також знаки “+” та “-”. З реальних чисел за допомогою додаткового розділювача “і” можна утворити комплексні числа (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. розділювач — РОЗДІ́ЛЮВАЧ, а, ч. Те саме, що розді́льник.  Словник української мови в 11 томах