Великий тлумачний словник сучасної мови

роздільник

розді́льник

-а, ч.

Прилад, устаткування для розділення чого-небудь.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. роздільник — розді́льник іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. роздільник — РОЗДІ́ЛЬНИК, а, ч. Прилад, устаткування для розділення чого-небудь. Наконечники для розпилювання мають переставні роздільники, які встановлюються залежно від висоти обпилюваних рослин (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
  3. роздільник — РОЗДІ́ЛЬНИК, а, ч. Прилад, устаткування для розділення чого-небудь. Наконечники для розпилювання мають переставні роздільники, які встановлюються залежно від висоти обпилюваних рослин (Механ. і електриф..  Словник української мови в 11 томах