роздільник

розді́льник

іменник чоловічого роду

Значення в інших словниках

1. роздільник — -а, ч. Прилад, устаткування для розділення чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. роздільник — РОЗДІ́ЛЬНИК, а, ч. Прилад, устаткування для розділення чого-небудь. Наконечники для розпилювання мають переставні роздільники, які встановлюються залежно від висоти обпилюваних рослин (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
3. роздільник — РОЗДІ́ЛЬНИК, а, ч. Прилад, устаткування для розділення чого-небудь. Наконечники для розпилювання мають переставні роздільники, які встановлюються залежно від висоти обпилюваних рослин (Механ. і електриф..  Словник української мови в 11 томах