роздільник

розді́льник

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. роздільник — -а, ч. Прилад, устаткування для розділення чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. роздільник — РОЗДІ́ЛЬНИК, а, ч. Прилад, устаткування для розділення чого-небудь. Наконечники для розпилювання мають переставні роздільники, які встановлюються залежно від висоти обпилюваних рослин (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. роздільник — РОЗДІ́ЛЬНИК, а, ч. Прилад, устаткування для розділення чого-небудь. Наконечники для розпилювання мають переставні роздільники, які встановлюються залежно від висоти обпилюваних рослин (Механ. і електриф.. Словник української мови в 11 томах