Значення в інших словниках
-
роздільний —
I [роуз'д’іл'нией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і (який ділиться) II [роз'д'іл'ний] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і (який розділяє)
Орфоепічний словник української мови
-
роздільний —
I розд`ільний-а, -е. 1》 Який ділиться на послідовні етапи або частини. || Який полягає у здійсненні таких етапів. 2》 Який діє, відбувається і т. ін. окремо від чогось іншого; відокремлений. Роздільний баланс.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
роздільний —
РОЗДІЛЬНИ́Й, а́, е́. Який розділяє, відокремлює що-небудь одне від одного. РОЗДІ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який ділиться на послідовні етапи або частини.
Словник української мови у 20 томах
-
роздільний —
ВІДОКРЕ́МЛЕНИЙ (який діє, відбувається окремо від кого-, чого-небудь), ОКРЕ́МИЙ, ІЗОЛЬО́ВАНИЙ, РОЗРІ́ЗНЕНИЙ, РОЗДІ́ЛЬНИЙ, ВІДРУ́БНИЙ.
Словник синонімів української мови
-
роздільний —
РОЗДІ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який ділиться на послідовні етапи або частини. Роздільне збирання зернових культур сприяє економії праці на сушінні і очистці зерна, зменшує втрати врожаю (Наука.., 8, 1956, 29); // Який полягає у здійсненні таких етапів.
Словник української мови в 11 томах