розенкрейцери

розенкре́йцери

-ів, мн.

Члени таємних (перев. релігійно-містичних) товариств у 17-18 ст. в Німеччині, Росії, Нідерландах та деяких ін. країнах.

Значення в інших словниках

1. розенкрейцери — РОЗЕНКРЕ́ЙЦЕРИ.  Словник української мови у 20 томах