розкабалити

розкабали́ти

див. розкабаляти.

Значення в інших словниках

1. розкабалити — розкабали́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розкабалити — РОЗКАБАЛИ́ТИ див. розкабаля́ти.  Словник української мови у 20 томах
3. розкабалити — ВИЗВОЛЯ́ТИ (робити вільним, надавати свободу кому-, чому-небудь, позбавляючи пригноблення, безправ'я, чийогось панування), ЗВІЛЬНЯ́ТИ, РОЗКРІПА́ЧУВАТИ, РОЗКАБАЛЯ́ТИ розм., ОСЛОБОНЯ́ТИ діал. — Док.  Словник синонімів української мови
4. розкабалити — РОЗКАБАЛИ́ТИ див. розкабаля́ти.  Словник української мови в 11 томах