розкабалений розкаба́лений -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розкабалити. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках розкабалений — РОЗКАБА́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розкабали́ти; // у знач. прикм. Розкабалені народи. Словник української мови у 20 томах