розкабалений
РОЗКАБА́ЛЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до розкабали́ти;
// у знач. прикм.
Розкабалені народи.
Словник української мови (СУМ-20)РОЗКАБА́ЛЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до розкабали́ти;
// у знач. прикм.
Розкабалені народи.
Словник української мови (СУМ-20)