Словник української мови у 20 томах

розкабалений

РОЗКАБА́ЛЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до розкабали́ти;

// у знач. прикм.

Розкабалені народи.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. розкабалений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розкабалити.  Великий тлумачний словник сучасної мови