розказувати

розка́зувати

-ую, -уєш, недок., розказати, -кажу, -кажеш, док., перех. і без додатка, про кого – що, рідко за кого – що.

Розповідати, описувати, викладати що-небудь побачене, почуте і т. ін., повідомляти про когось, щось.

|| Розповідати що-небудь по пам'яті (байку, казку і т. ін.).

|| Переказувати, викладати зміст роману, оповідання, фільму і т. ін.

|| Пояснюючи, описувати прикмети, деталі чого-небудь.

|| у знач. вставн. сл. Уживається як посилання на чию-небудь розповідь або на якесь писемне джерело.

Розказувати своїми словами — докладно переказувати зміст чого-небудь.

Значення в інших словниках

1. розказувати — Розка́зувати: — в окр. значенні: наказувати [52] — наказувати [I,III-V,XIII]  Словник з творів Івана Франка
2. розказувати — (передавати словами якусь інформацію) оповідати, розповідати, повідати.  Словник синонімів Полюги
3. розказувати — розка́зувати дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
4. розказувати — РОЗПОВІДАТИ, |о|повідати, кн. викладати, описувати; (байку) баяти.  Словник синонімів Караванського
5. розказувати — див. говорити  Словник синонімів Вусика
6. розказувати — [розказуватие і росказуватие] -уйу, -уйеиш  Орфоепічний словник української мови
7. розказувати — див. говорити  Словник чужослів Павло Штепа
8. розказувати — РОЗКА́ЗУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗКАЗА́ТИ, кажу́, ка́жеш, док., що і без прям. дод., про кого – що, рідко за кого – що. Розповідати, описувати, викладати що-небудь побачене, почуте і т. ін.; повідувати, повідомляти про когось, щось.  Словник української мови у 20 томах
9. розказувати — Ую, -уєш, недок. Говорити нісенітниці. ◇ Розкажи моїм кедам, розкажи моїм в'язаним носкам — не бреши. Слухай, не розказуй моїм кедам! Я що, зовсім лохом здаюсь, щоб у таке повірити?  Словник сучасного українського сленгу
10. розказувати — Наказувати, веліти  Словник застарілих та маловживаних слів
11. розказувати — ПЕРЕКА́ЗУВАТИ (своїми словами зміст почутого, прочитаного тощо), РОЗПОВІДА́ТИ, РОЗКА́ЗУВАТИ, ПЕРЕПОВІДА́ТИ, ПЕРЕФРАЗО́ВУВАТИ (передавати чиїсь слова, змінюючи форму, а часом і зміст висловленого). — Док.  Словник синонімів української мови
12. розказувати — Розка́зувати, -ка́зую, -зуєш, -зує  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
13. розказувати — РОЗКА́ЗУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗКАЗА́ТИ, кажу́, ка́жеш, док., перех. і без додатка, про кого — що, рідко за кого — що. Розповідати, описувати, викладати що-небудь побачене, почуте і т. ін., повідувати, повідомляти про когось, щось.  Словник української мови в 11 томах