Великий тлумачний словник сучасної мови

розквітчаний

розкві́тчаний

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розквітчати.

2》 у знач. прикм.Який покрився, встелився квітами, буяє цвітінням.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. розквітчаний — розкві́тчаний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. розквітчаний — див. прикрашений  Словник синонімів Вусика
  3. розквітчаний — [роузкв’іч:анией і роускв’іч:анией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
  4. розквітчаний — РОЗКВІ́ТЧАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до розквітча́ти. Виходила [Лександра] в ярмаркові дні або на свята на рогатинський ринок, надягнувши білий, розквітчаний гаптуванням сардак, взувши червоні сап'янці (П. Загребельний). 2. у знач. прикм.  Словник української мови у 20 томах
  5. розквітчаний — РОЗКВІ́ТЧАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розквітча́ти. 2. у знач. прикм. Який покрився, встелився квітами, буяє цвітінням. Усі хатки у розквітчаних садках, як у білих вінках (Вовчок, VI, 1956, 275).  Словник української мови в 11 томах