розкований

розко́ваний

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розкувати.

2》 у знач. прикм.Який звільнився від кайданів.

|| перен. Який звільнився від залежності, неволі, рабства.

3》 у знач. прикм., перен. На якому розтанув сніг, лід (про землю, водну поверхню).

Значення в інших словниках

1. розкований — розко́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. розкований — РОЗКО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до розкува́ти. Впали турки. Розковані вже невільники. Галера заворушилась і попливла в лиман (І. Нечуй-Левицький); Заходять з ним [негром] лінчовані, під поглядами лютими, І ті, що вже розковані, і ті, що куті путами (А.  Словник української мови у 20 томах
3. розкований — ВІ́ЛЬНИЙ (який не знає неволі, рабства; не гноблений, не поневолений; не підпорядкований), ВО́ЛЬНИЙ уроч., заст., СВОБІ́ДНИЙ заст.; РОЗКРІПА́ЧЕНИЙ іст., ВІЛЬНОВІДПУ́ЩЕНИЙ іст. (звільнений від кріпацтва, рабства); РОЗКО́ВАНИЙ, РОЗКУ́ТИЙ поет.  Словник синонімів української мови
4. розкований — Розко́ваний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. розкований — РОЗКО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розкува́ти. Впали турки. Розковані вже невільники. Галера заворушилась і попливла в лиман (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах