розкопка

розко́пка

-и, ж.

1》 чого. Те саме, що розкопування.

2》 тільки мн. Роботи, спрямовані на пошуки і добування чого-небудь захованого під землею, снігом, руїнами і т. ін.

|| археол. Знімання шарів землі з метою добування, розкриття пам'яток старовини.

|| Місце, де ведуться або велися такі роботи.

Значення в інших словниках

1. розкопка — розко́пка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. розкопка — [розкопка і роскопка] -пкие, д. і м. -пц'і, р. мн. -пок  Орфоепічний словник української мови
3. розкопка — РОЗКО́ПКА, и, ж. 1. чого. Те саме, що розко́пування. [Куниця:] Легенду про золоту чашу повторюють досить часто. При розкопках кожного кургана, при розкритті кожної крипти незмінно фігурує своя “золота чаша” (І.  Словник української мови у 20 томах
4. розкопка — РОЗКО́ПКИ (роботи, спрямовані на пошуки й добування чогось з-під землі, снігу, руїн тощо), РО́ЗКОПИ, РОЗКО́ПИНИ. Тарас їздив влітку з своєю Археологічною комісією на розкопки старих могил (О. Іваненко); — Я б радив усім лишитися на якийсь день.  Словник синонімів української мови
5. розкопка — РОЗКО́ПКА, и, ж. 1. чого. Те саме, що розко́пування. [Куниця:] Легенду про золоту чашу повторюють досить часто. При розкопках кожного Кургана, при розкритті кожної крипти незмінно фігурує своя «золота чаша» (Коч.  Словник української мови в 11 томах