розкочений

розко́чений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до розкотити.

Значення в інших словниках

1. розкочений — розко́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. розкочений — РОЗКО́ЧЕНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. до розкоти́ти. Розкочене по плечах волосся.  Словник української мови у 20 томах
3. розкочений — РОЗКО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розкоти́ти.  Словник української мови в 11 томах