розлом

розло́м

-у, ч.

1》 Дія за знач. розломити, розломлювати і розломитися, розломлюватися.

2》 Місце, по якому розломилося що-небудь.

3》 перен., рідко. Внутрішній розлад, порушення єдності, цільності (у свідомості людини, в певному середовищі і т. ін.).

|| Розходження в поглядах, думках.

Значення в інших словниках

1. розлом — розло́м іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. розлом — [розлом] -му, м. (на) -м'і, мн. -мие, -м'іў  Орфоепічний словник української мови
3. розлом — РОЗЛО́М, у, ч. 1. Дія за знач. розломи́ти, розло́млювати і розломи́тися, розло́млюватися. Відважна четвірка вчених станції “Північний полюс-1” розпочала наполегливу кропітку .. роботу. Вони продовжували її .. при неодноразових розломах крижини (з газ.  Словник української мови у 20 томах
4. розлом — РОЗЛО́М, у, ч. 1. Дія за знач. розломи́ти, розло́млювати і розломи́тися, розло́млюватися. Відважна четвірка вчених станції «Північний полюс-1» розпочала наполегливу кропітку.. роботу. Вони продовжували її .. при неодноразових розломах крижини (Рад. Укр.  Словник української мови в 11 томах