розлом

РОЗЛО́М, у, ч.

1. Дія за знач. розломи́ти, розло́млювати і розломи́тися, розло́млюватися.

Відважна четвірка вчених станції «Північний полюс-1» розпочала наполегливу кропітку.. роботу. Вони продовжували її .. при неодноразових розломах крижини (Рад. Укр., 22.V 1962, 4).

2. Місце, по якому розломилося що-небудь.

Коли горн був уже готовий, чотири помічники і Рубін п’ятий взяли крюк і поклали розломом у жар (Сенч., Опов., 1959, 21);

Аналіз умов залягання нафти в різних нафтогазоносних районах показав тісний зв’язок нафтоносності з розломами, які глибоко проникають вглиб земної кори (Наука.., 10, 1964, 41).

3. перен., рідко. Внутрішній розлад, порушення єдності, цільності (у свідомості людини, в певному середовищі і т. ін.);

// Розходження в поглядах, думках.

Образ Тані типовий для кращих вихідців із старої .. інтелігенції. Саме роки першої п’ятирічки були часом різкого розлому в цьому середовищі (Іст. укр. літ., II, 1956, 136).

Значення в інших словниках

1. розлом — розло́м іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. розлом — [розлом] -му, м. (на) -м'і, мн. -мие, -м'іў  Орфоепічний словник української мови
3. розлом — -у, ч. 1》 Дія за знач. розломити, розломлювати і розломитися, розломлюватися. 2》 Місце, по якому розломилося що-небудь. 3》 перен., рідко. Внутрішній розлад, порушення єдності, цільності (у свідомості людини, в певному середовищі і т. ін.). || Розходження в поглядах, думках.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. розлом — РОЗЛО́М, у, ч. 1. Дія за знач. розломи́ти, розло́млювати і розломи́тися, розло́млюватися. Відважна четвірка вчених станції “Північний полюс-1” розпочала наполегливу кропітку .. роботу. Вони продовжували її .. при неодноразових розломах крижини (з газ.  Словник української мови у 20 томах