розложитися

РОЗЛОЖИ́ТИСЯ, ложу́ся, ло́жишся, док., розм., рідко.

1. Те саме, що розкла́стися.

Вона з хвилини на хвилину все більше та більше червоніла, здається, вино, розложившись по жилах, пішло поза тонкою шкурочкою і звідти виглядало.. рум’янцем (Мирний, III, 1954, 279).

2. Те саме, що розташува́тися 1.

Максим Беркут велів товариству на хвилю розложитися і спочити (Фр., VI, 1951, 12);

Приїхала я в Сан-Ремо, та вже не могла зараз написати, бо не випав час: поки розложилась, повечеряла.., то вже й спати схотілося з дороги (Л. Укр., V, 1956, 418);

Заліз [Данило] у траву і розложився до доброго сну (Стеф., І, 1949, 123).

3. Те саме, що розки́нутися² 2.

Село розложилось у долині (Мур., Бук. повість, 1959, 7);

Стала [Маруся] над якимось урвищем. Широкою безмежною панорамою розложився перед нею простір (Хотк., II, 1966, 154).

Значення в інших словниках

1. розложитися — розложи́тися дієслово доконаного виду розкластися; розташуватися; розкинутися рідко  Орфографічний словник української мови
2. розложитися — -ложуся, -ложишся, док., розм., рідко. 1》 Те саме, що розкластися. 2》 Те саме, що розташуватися 1). 3》 Те саме, що розкинутися II 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розложитися — РОЗЛОЖИ́ТИСЯ, ложу́ся, ло́жишся, док., прост. 1. Те саме, що розкла́стися. Вона з хвилини на хвилину все більше та більше червоніла, здається, вино, розложившись по жилах, пішло поза тонкою шкурочкою і звідти виглядало .. рум'янцем (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах
4. розложитися — Розложи́тися, -жуся, -жишся гл. = роскластися. Кромѣ указанныхъ значеній, еще — 4) Раздаться, раздѣлиться на обѣ стороны. Ти, вишневий саду, розлежися, біленький камінь одчинися. Чуб. V. 781.  Словник української мови Грінченка