Значення в інших словниках
-
розлучитися —
розлучи́тися дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
розлучитися —
РОЗЛУЧИ́ТИСЯ див. розлуча́тися.
Словник української мови у 20 томах
-
розлучитися —
душа́ проща́ється (розлуча́ється) / попроща́лася (розлучи́лася) з ті́лом. Хто-небудь помирає. Панський сторож .. тяжко дише.. Ось розкриває очі… То ними світить докора? Чи посилає прокльони?.. Ні, то душа прощається з тілом (Панас Мирний).
Фразеологічний словник української мови
-
розлучитися —
ПОКИДА́ТИ кого (позбавляти кого-небудь свого товариства, своїх турбот, догляду тощо), ЗАЛИША́ТИ, ЛИШАТИ, РОЗЛУЧА́ТИСЯ з ким, ІТИ́ (ЙТИ) від кого (перев. про подружжя, коханців). — Док.: поки́нути, зали́шити, лиши́ти, розлучи́тися, піти́.
Словник синонімів української мови
-
розлучитися —
РОЗЛУЧИ́ТИСЯ див. розлуча́тися.
Словник української мови в 11 томах
-
розлучитися —
Розлуча́тися, -ча́юся, -єшся сов. в. розлучи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Разлучаться, разлучиться. Лучче було не любиться, ніж тепера розлучиться. н. п.
Словник української мови Грінченка