Великий тлумачний словник сучасної мови

розлюбляти

розлюбля́ти

-яю, -яєш і розлюблювати, -юю, -юєш, недок., розлюбити, -люблю, -любиш; мн. розлюблять; док., перех. і без додатка.

Переставати любити кого-, що-небудь.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. розлюбляти — розлюбля́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. розлюбляти — РОЗЛЮБЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і РОЗЛЮ́БЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗЛЮБИ́ТИ, люблю́, лю́биш; мн. розлю́блять; док., кого, що і без прям. дод. Переставати любити кого-, що-небудь. Тоді він зрадіє було, її забачивши, – тепереньки втікає... “Чи ж розлюбив?...  Словник української мови у 20 томах
  3. розлюбляти — РОЗЛЮБЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і РОЗЛЮ́БЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗЛЮБИ́ТИ, люблю́, лю́биш; мн. розлю́блять; док., перех. і без додатка. Переставати любити кого-, що-небудь. Тоді він зрадіє було, її забачивши, — тепереньки втікає … «Чи ж розлюбив?...  Словник української мови в 11 томах