Великий тлумачний словник сучасної мови

розлютити

розлюти́ти

див. розлютовувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. розлютити — розлюти́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. розлютити — (кого) розсатанити, збудити звіра в кому.  Словник синонімів Караванського
  3. розлютити — РОЗЛЮТИ́ТИ див. розлюто́вувати¹.  Словник української мови у 20 томах
  4. розлютити — ЛЮТИ́ТИ (дуже сердити, доводити до крайнього гніву), РОЗЛЮ́ЧУВАТИ, РОЗЛЮТО́ВУВАТИ, РОЗ'ЯРЯ́ТИ, ОЗВІ́РЮВАТИ розм., БІСИ́ТИ розм. рідше. — Док.: розлютува́ти, розлюти́ти, роз'ю́ши́ти, роз'яри́ти, озві́рити, збіси́ти, осатани́ти розм. рідше.  Словник синонімів української мови
  5. розлютити — РОЗЛЮТИ́ТИ див. розлюто́вувати.  Словник української мови в 11 томах