розлягатися
розляга́тися
-аюся, -аєшся, недок., розлягтися, -яжуся, -яжешся; мин. ч. розлігся, -ляглася, -ляглося; наказ. сп. розляжся; док.
1》 Лягати вільно, невимушено, розкинувшись; зручно вмощуватися, лежачи на чому-небудь.
|| розм. Вільно, зручно сідати на що-небудь; розсідатися.
2》 перен., розм. Розноситися в навколишньому просторі (про дрібні частинки чогось, запахи і т. ін.).
3》 перен. Голосно звучати, дзвінко лунати в навколишньому просторі.
|| Ставати широко відомим; поширюватися, розповсюджуватися (про новини, чутки, поголоски і т. ін.).
4》 чим, від чого і без додатка, перен. Наповнюватися голосними звуками (криком, співом, сміхом і т. ін.).
5》 перен. Охоплювати великий простір, далеко простягатися; розкидатися.
|| Широко відкриватися перед очима, зором; ставати видним на всьому просторі.
6》 перен., рідко. Дуже голосно, надривно плакати, кричати.
|| Дзвінко, переливчасто співати.
|| Нестримно сміятися, реготати.
7》 перев. недок., перен., рідко. Натужно, з надмірним зусиллям працювати; надриватися.
8》 рідко. Хилитися, розходитися в різні боки від чого-небудь.
|| Руйнуючись, валитися в різні боки; розвалюватися.
Великий тлумачний словник сучасної української мови