розляпаний

розля́паний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до розляпати 1).

|| розляпано, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. розляпаний — розля́паний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. розляпаний — РОЗЛЯ́ПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розля́пати 1. В шумі яворів на теплім небокраї неначе запеклась розляпаная кров... (В. Сосюра); // у знач. прикм.  Словник української мови у 20 томах
3. розляпаний — РОЗЛЯ́ПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розля́пати 1. В шумі яворів на теплім небокраї неначе запеклась розляпаная кров… (Сос., І, 1957, 290).  Словник української мови в 11 томах