розляпаний

РОЗЛЯ́ПАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до розля́пати 1.

В шумі яворів на теплім небокраї неначе запеклась розляпаная кров... (В. Сосюра);

// у знач. прикм.

Єфрейтор млявими, розляпаними кроками подався через натовп до перону, а за ним, як розбита морська хвиля від гранітної скелі, галасливо одлинула від нас і решта солдатів (Б. Антоненко-Давидович).

Значення в інших словниках

1. розляпаний — розля́паний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. розляпаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розляпати 1). || розляпано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розляпаний — РОЗЛЯ́ПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розля́пати 1. В шумі яворів на теплім небокраї неначе запеклась розляпаная кров… (Сос., І, 1957, 290).  Словник української мови в 11 томах