розляпаний
РОЗЛЯ́ПАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до розля́пати 1.
В шумі яворів на теплім небокраї неначе запеклась розляпаная кров... (В. Сосюра);
// у знач. прикм.
Єфрейтор млявими, розляпаними кроками подався через натовп до перону, а за ним, як розбита морська хвиля від гранітної скелі, галасливо одлинула від нас і решта солдатів (Б. Антоненко-Давидович).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розляпаний — розля́паний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- розляпаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розляпати 1). || розляпано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розляпаний — РОЗЛЯ́ПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розля́пати 1. В шумі яворів на теплім небокраї неначе запеклась розляпаная кров… (Сос., І, 1957, 290). Словник української мови в 11 томах