розлітатися
розліта́тися
I -аюся, -аєшся, недок., розлетітися, -ечуся, -етишся, док.
1》 Відлітати з якого-небудь одного місця в різні боки (про птахів, комах).
|| Розноситись у повітрі в різні боки (про дрібні речі, частинки чого-небудь).
|| Розвіватися в різні боки від швидкої ходи, вітру і т. ін. (про волосся, поли одягу тощо).
|| перен. Поширюватися в навколишньому просторі (про звуки, голос і т. ін.).
|| перен. Швидко поширюватися, ставати відомим у багатьох місцях, усюди. Розлітатися прахом.
2》 перен. Розходитися, роз'їжджатися в різні місця; переставати бути разом.
|| Тікати, розбігатися в різні боки.
3》 розм. Розпадатися на частини від удару, вибуху і т. ін.; розбиватися.
|| Рватися, розлазитися від тривалого користування (про одяг, взуття і т. ін.).
|| перен. Припиняти існування, розділившись на частини.
4》 перен. Безслідно зникати; щезати.
5》 Набирати розгону під час польоту; починати летіти з дедалі більшою швидкістю.
|| розм. Бігти, поступово набираючи швидкість; розганятися, розбігатися.
II -аюся, -аєшся, док., розм.
Почати багато і довго літати; не переставати літати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови