1. Великий тлумачний словник сучасної мови

розлітатися

розліта́тися

I -аюся, -аєшся, недок., розлетітися, -ечуся, -етишся, док.

1》 Відлітати з якого-небудь одного місця в різні боки (про птахів, комах).

|| Розноситись у повітрі в різні боки (про дрібні речі, частинки чого-небудь).

|| Розвіватися в різні боки від швидкої ходи, вітру і т. ін. (про волосся, поли одягу тощо).

|| перен. Поширюватися в навколишньому просторі (про звуки, голос і т. ін.).

|| перен. Швидко поширюватися, ставати відомим у багатьох місцях, усюди. Розлітатися прахом.

2》 перен. Розходитися, роз'їжджатися в різні місця; переставати бути разом.

|| Тікати, розбігатися в різні боки.

3》 розм. Розпадатися на частини від удару, вибуху і т. ін.; розбиватися.

|| Рватися, розлазитися від тривалого користування (про одяг, взуття і т. ін.).

|| перен. Припиняти існування, розділившись на частини.

4》 перен. Безслідно зникати; щезати.

5》 Набирати розгону під час польоту; починати летіти з дедалі більшою швидкістю.

|| розм. Бігти, поступово набираючи швидкість; розганятися, розбігатися.

II -аюся, -аєшся, док., розм.

Почати багато і довго літати; не переставати літати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розлітатися — розліта́тися 1 дієслово недоконаного виду відлітати в різні боки розліта́тися 2 дієслово доконаного виду почати довго літати; не переставати літати розм. Орфографічний словник української мови
  2. розлітатися — РОЗЛІТА́ТИСЯ¹, а́юся, а́єшся, недок., РОЗЛЕТІ́ТИСЯ, ечу́ся, ети́шся, док. 1. Відлітати з якого-небудь одного місця в різні боки (про птахів, комах). Покричавши деякий час над щілиною, горобці розлітаються (О. Копиленко); – А зозуля обдурює пташок. Словник української мови у 20 томах
  3. розлітатися — аж (що й, ті́льки і т. ін.) пі́р’я лети́ть (розліта́ється, си́плеться і т. ін.) / полети́ть (розси́плеться, поси́плеться і т. ін.). Дуже сильно, завзято. Б’ють козаки панську челядь, аж пір’я летить (С. Фразеологічний словник української мови
  4. розлітатися — ПОШИ́РЮВАТИСЯ (про звуки, запахи тощо — виходячи з якогось джерела, займати, заповнювати собою дедалі більший простір), ШИ́РИТИСЯ, РОЗХО́ДИТИСЯ, ІТИ́ (ЙТИ), РОЗНО́СИТИСЯ, РОЗЛЯГА́ТИСЯ, РОЗКО́ЧУВАТИСЯ, ПРОКО́ЧУВАТИСЯ, РОЗПЛИВА́ТИСЯ, РОЗТІКА́ТИСЯ... Словник синонімів української мови
  5. розлітатися — Розліта́тися, -та́юся, -та́єшся; розлеті́тися, -лечу́ся, -лети́шся Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. розлітатися — РОЗЛІТА́ТИСЯ¹, а́юся, а́єшся, недок., РОЗЛЕТІ́ТИСЯ, ечу́ся, ети́шся, док. 1. Відлітати з якого-небудь одного місця в різні боки (про птахів, комах). Покричавши деякий час над щілиною, горобці розлітаються (Коп., Як вони.. Словник української мови в 11 томах
  7. розлітатися — Розліта́тися, -та́юся, -єшся сов. в. розлеті́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Разлетаться, разлетѣться. Розлетілись, як липове клиння. Ном. № 1881. Не турбуйся ж ти, наша матінко, нами: як підростуть крильця, то розлетимося й сами. Чуб. Словник української мови Грінченка