розлічити
розлічи́ти
див. розлічувати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розлічити — розлічи́ти дієслово доконаного виду розрахувати рідко Орфографічний словник української мови
- розлічити — РОЗЛІЧИ́ТИ див. розлі́чувати. Словник української мови у 20 томах
- розлічити — РОЗРАХО́ВУВАТИ (визначати розмір, кількість і т. ін. чогось), ОБРАХО́ВУВАТИ, РОЗЛІ́ЧУВАТИ заст.; РОЗЧИСЛЯ́ТИ розм. (розподіляти згідно з рахунком); ОБЧИ́СЛЮВАТИ (ОБЧИСЛЯ́ТИ) (у техніці, математиці). — Док. Словник синонімів української мови
- розлічити — РОЗЛІЧИ́ТИ див. розлі́чувати. Словник української мови в 11 томах
- розлічити — Розлічити, -ся см. розлічувати, -ся. Словник української мови Грінченка