1. Словник синонімів української мови

розлічити

РОЗРАХО́ВУВАТИ (визначати розмір, кількість і т. ін. чогось), ОБРАХО́ВУВАТИ, РОЗЛІ́ЧУВАТИ заст.; РОЗЧИСЛЯ́ТИ розм. (розподіляти згідно з рахунком); ОБЧИ́СЛЮВАТИ (ОБЧИСЛЯ́ТИ) (у техніці, математиці). — Док.: розрахува́ти, обрахува́ти, розлічи́ти, розчи́слити, обчи́слити. Давид ходив по двору, оглядав стіни, про себе щось розраховуючи (А. Головко); Андрія жерла нетерплячка. Він раз у раз бігав на руїни, щось обмірковував, прикладав, обраховував (М. Коцюбинський); Поки розлічили гроші, то ви вже й побігли (Словник Б. Грінченка); Один англійський король звелів наробити однакових каганців, розчислити, скільки їх може згоріти в добу (М. Коцюбинський); Віктор лазив по дахах, по всіх закутках, обчислюючи площі найрізноманітніших конфігурацій, утворюваних машинами, апаратами, що стояли в різних положеннях (П. Автомонов).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розлічити — розлічи́ти дієслово доконаного виду розрахувати рідко Орфографічний словник української мови
  2. розлічити — див. розлічувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розлічити — РОЗЛІЧИ́ТИ див. розлі́чувати. Словник української мови у 20 томах
  4. розлічити — РОЗЛІЧИ́ТИ див. розлі́чувати. Словник української мови в 11 томах
  5. розлічити — Розлічити, -ся см. розлічувати, -ся. Словник української мови Грінченка