розлічити
Розлічити, -ся
см. розлічувати, -ся.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розлічити — розлічи́ти дієслово доконаного виду розрахувати рідко Орфографічний словник української мови
- розлічити — див. розлічувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розлічити — РОЗЛІЧИ́ТИ див. розлі́чувати. Словник української мови у 20 томах
- розлічити — РОЗРАХО́ВУВАТИ (визначати розмір, кількість і т. ін. чогось), ОБРАХО́ВУВАТИ, РОЗЛІ́ЧУВАТИ заст.; РОЗЧИСЛЯ́ТИ розм. (розподіляти згідно з рахунком); ОБЧИ́СЛЮВАТИ (ОБЧИСЛЯ́ТИ) (у техніці, математиці). — Док. Словник синонімів української мови
- розлічити — РОЗЛІЧИ́ТИ див. розлі́чувати. Словник української мови в 11 томах