розлічитися
розлічи́тися
див. розлічуватися.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розлічитися — розлічи́тися дієслово доконаного виду рахувати арх. Орфографічний словник української мови
- розлічитися — РОЗЛІЧИ́ТИСЯ див. розлі́чуватися. Словник української мови у 20 томах
- розлічитися — РОЗЛІЧИ́ТИСЯ див. розлі́чуватися. Словник української мови в 11 томах
- розлічитися — Розлічуватися, -чуюся, -єшся сов. в. розлічи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. = розлічувати, розлічити. Багатий тут на смерть гнівився, що він з грішми не розлічився, кому і скільки треба дать. Котл. Ен. III. 53. Словник української мови Грінченка