розлічитися

розлічи́тися

дієслово доконаного виду

рахувати

арх.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розлічитися — див. розлічуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розлічитися — РОЗЛІЧИ́ТИСЯ див. розлі́чуватися. Словник української мови у 20 томах
  3. розлічитися — РОЗЛІЧИ́ТИСЯ див. розлі́чуватися. Словник української мови в 11 томах
  4. розлічитися — Розлічуватися, -чуюся, -єшся сов. в. розлічи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. = розлічувати, розлічити. Багатий тут на смерть гнівився, що він з грішми не розлічився, кому і скільки треба дать. Котл. Ен. III. 53. Словник української мови Грінченка