1. Словник української мови в 11 томах

розлічитися

РОЗЛІЧИ́ТИСЯ див. розлі́чуватися.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розлічитися — розлічи́тися дієслово доконаного виду рахувати арх. Орфографічний словник української мови
  2. розлічитися — див. розлічуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розлічитися — РОЗЛІЧИ́ТИСЯ див. розлі́чуватися. Словник української мови у 20 томах
  4. розлічитися — Розлічуватися, -чуюся, -єшся сов. в. розлічи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. = розлічувати, розлічити. Багатий тут на смерть гнівився, що він з грішми не розлічився, кому і скільки треба дать. Котл. Ен. III. 53. Словник української мови Грінченка