Великий тлумачний словник сучасної мови

розмахуватися

розма́хуватися

-уюся, -уєшся, недок., розмахнутися, -нуся, -нешся, док.

1》 чим і без додатка. Різким рухом відводити вбік, піднімати руку або якийсь предмет (перев. для удару, кидка).

2》 перев. док., перен. Розкинутися на великому просторі, далеко простягтися.

|| Розправившись, здатися більшим, ширшим.

|| Широко, далеко рознестися, поширитися в навколишньому просторі (про звуки).

3》 перев. док., розм. Зробити розгін, розбіг; розігнатися.

|| перен. Наміритися, спробувати щось зробити (перев. непосильне).

4》 перев. док., розм., перен. Виявити широту, надзвичайну активність у якій-небудь діяльності, у своїх задумах тощо.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. розмахуватися — розма́хуватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. розмахуватися — РОЗМА́ХУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗМАХНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док. 1. чим і без дод. Різким рухом відводити вбік, піднімати руку або якийсь предмет (перев. для удару, кидка). Вони спершу повагом складали шаблюки, мов тілько примірялись; а потім ..  Словник української мови у 20 томах
  3. розмахуватися — РОЗМА́ХУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗМАХНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док. 1. чим і без додатка. Різким рухом відводити вбік, піднімати руку або якийсь предмет (перев. для удару, кидка). Вони спершу повагом складали шаблюки, мов тілько примірялись; а потім..  Словник української мови в 11 томах