розмахувати

розма́хувати

-ую, -уєш, недок., розмахнути, -ну, -неш, док.

1》 неперех., чим і без додатка.Робити поривчасті махові рухи чим-небудь.

2》 перех. і неперех. Широко розводити, розкидати в різні боки (руки, крила і т. ін.).

3》 перех., розм. Різким рухом відводити вбік, піднімати руку або якийсь предмет (перев. для удару, кидка).

Значення в інших словниках

1. розмахувати — розма́хувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розмахувати — РОЗМА́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗМАХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. 1. чим і без дод. Робити поривчасті махові рухи чим-небудь. У воротях свого двору догнала Горпина Якова, що ішов похнюпившись, і Свирида, що, розмахуючи, щось розказував йому (Панас Мирний)...  Словник української мови у 20 томах
3. розмахувати — розма́хувати кулака́ми (пі́сля бі́йки). Доводити, говорити, відстоювати і т. ін. що-небудь, коли вже пізно. (Ольга:) Тепер треба подумати про те, щоб підправити господарство, а розмахувати кулаками після бійки — чи варто? (І.  Фразеологічний словник української мови
4. розмахувати — РОЗМА́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗМАХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. 1. неперех., чим і без додатка. Робити поривчасті махові рухи чим-небудь.  Словник української мови в 11 томах
5. розмахувати — Розмахувати, -хую, -єш сов. в. розмаха́ти, -ха́ю, -єш, гл. 1) Размахивать, размахать, махая раскачать. Еней чим дуж спис розмахав. Котл. Кн. Розмахував руками. Левиц. І.  Словник української мови Грінченка