розмаювати

розма́ювати

-юю, -юєш, недок., розмаяти, -аю, -аєш, док., перех.

1》 тільки 3 ос. Подувом розвівати в різні боки (волосся, одяг).

2》 тільки 3 ос. Розганяти, розсіювати (хмари, туман і т. ін.).

3》 перен. Легковажно, безцільно розтрачувати що-небудь (талант, здібності і т. ін.).

4》 перев. док., перен. Позбутися якого-небудь неприємного відчуття, поганого настрою і т. ін.

Значення в інших словниках

1. розмаювати — розма́ювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розмаювати — РОЗМА́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗМА́ЯТИ, а́ю, а́єш, док., що. 1. тільки 3 ос. Подувом розвівати в різні боки (волосся, одяг і т. ін.). – Розмай, вітре, мою чорну косу до пояса! (І. Нечуй-Левицький); Повітря розмаює одяг і волосся людей; * Образно.  Словник української мови у 20 томах
3. розмаювати — РОЗМА́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗМА́ЯТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. тільки 3 ос. Подувом розвівати в різні боки (волосся, одяг). Гнане несамовитим бігом вагонів, повітря розмаює одяг і волосся в людей (Горький, Опов., перекл.  Словник української мови в 11 томах
4. розмаювати — Розмаювати, -юю, -єш сов. в. розмаяти, -маю, -єш, гл. Развѣвать, развѣять. Повій, вітре, вгору, повій по розгону, розмай русу косу по червонім поясу, розмай по волосині, як жито по колосині. н. п. А я тую хмару рукавом розмаю. Мет. 85.  Словник української мови Грінченка