Великий тлумачний словник сучасної мови

розмести

розмести́

див. розмітати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. розмести — розмести́ дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. розмести — РОЗМЕСТИ́ див. розміта́ти.  Словник української мови у 20 томах
  3. розмести — РОЗМЕСТИ́ див. розміта́ти.  Словник української мови в 11 томах
  4. розмести — Розміта́ти, -та́ю, -єш сов. в. розмести, -мету, -теш, гл. Размотать, размести. Лапами розгрібає, хвостом розмітає. Чуб. І. 136. Лопатами раскидаєм, а метлами розметем. КС. 1883. VII. 587.  Словник української мови Грінченка