розмітати
розміта́ти
-аю, -аєш, недок., розмести, -ету, -етеш, мин. ч. розмів, -мела, -мело; док., перех.
1》 Метучи в різні боки, прибирати що-небудь, розчищати, звільняти якусь поверхню (від снігу, пилу, сміття і т. ін.). Розмітати стежку.
|| Змітати що-небудь у різні боки (сніг, пил, сміття і т. ін.).
|| Роздувати, розносити в різні боки; розвівати.
2》 перев. док., перен., розм. Розібрати, рознести, розграбувати.
3》 перев. док., перен., розм. Завдати поразки, перемогти в боротьбі; дощенту розбити.
Великий тлумачний словник сучасної української мови