1. Великий тлумачний словник сучасної мови

розмітати

розміта́ти

-аю, -аєш, недок., розмести, -ету, -етеш, мин. ч. розмів, -мела, -мело; док., перех.

1》 Метучи в різні боки, прибирати що-небудь, розчищати, звільняти якусь поверхню (від снігу, пилу, сміття і т. ін.). Розмітати стежку.

|| Змітати що-небудь у різні боки (сніг, пил, сміття і т. ін.).

|| Роздувати, розносити в різні боки; розвівати.

2》 перев. док., перен., розм. Розібрати, рознести, розграбувати.

3》 перев. док., перен., розм. Завдати поразки, перемогти в боротьбі; дощенту розбити.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розмітати — розміта́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розмітати — РОЗМІТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗМЕСТИ́, ету́, ете́ш, мин. ч. розмі́в, мела́, ло́; док., що. 1. Метучи в різні боки, прибирати що-небудь, розчищати, звільняти якусь поверхню (від снігу, пилу, сміття і т. ін.). Словник української мови у 20 томах
  3. розмітати — РОЗМІТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗМЕСТИ́, ету́, ете́ш, мин. ч. розмі́в, мела́, ло́; док., перех. 1. Метучи в різні боки, прибирати що-небудь, розчищати, звільняти якусь поверхню (від снігу, пилу, сміття і т. ін.). Словник української мови в 11 томах