1. Орфографічний словник української мови

розмітати

розміта́ти

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розмітати — -аю, -аєш, недок., розмести, -ету, -етеш, мин. ч. розмів, -мела, -мело; док., перех. 1》 Метучи в різні боки, прибирати що-небудь, розчищати, звільняти якусь поверхню (від снігу, пилу, сміття і т. ін.). Розмітати стежку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розмітати — РОЗМІТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗМЕСТИ́, ету́, ете́ш, мин. ч. розмі́в, мела́, ло́; док., що. 1. Метучи в різні боки, прибирати що-небудь, розчищати, звільняти якусь поверхню (від снігу, пилу, сміття і т. ін.). Словник української мови у 20 томах
  3. розмітати — РОЗМІТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗМЕСТИ́, ету́, ете́ш, мин. ч. розмі́в, мела́, ло́; док., перех. 1. Метучи в різні боки, прибирати що-небудь, розчищати, звільняти якусь поверхню (від снігу, пилу, сміття і т. ін.). Словник української мови в 11 томах