розметений

розме́тений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до розмести.

|| розметено, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. розметений — розме́тений дієприкметник від: розмести́  Орфографічний словник української мови
2. розметений — РОЗМЕ́ТЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розмести́. Він розпачливо хапався за думку про бога, але з жахом відчував, що в цій землі не помагає навіть бог, бо він чи то втонув у бездонних болотах, чи заблукав на манівцях між чорнолісами...  Словник української мови у 20 томах