рознімати
розніма́ти
і рідко роздіймати, -аю, -аєш, недок., розняти, -німу, -німеш і рідко роздійняти, -дійму, -діймеш, док., перех.
1》 Роз'єднувати, відділяти одне від одного що-небудь з'єднане, зімкнуте, стулене і т. ін.
|| Розводити (руки) в боки.
|| Роз'єднувати руки тих, що побилися об заклад або уклали між собою яку-небудь угоду.
2》 Примушувати розійтися, насильно розводити тих, що б'ються; розбороняти.
Великий тлумачний словник сучасної української мови