розпадатися — Великий тлумачний словник сучасної мови

Значення в інших словниках

розпадатися — (втрачати єдність) розвалюватися, (на складові частини) розкладатися, (втрачати нормальний спосіб розвитку) занепадати. Словник синонімів Полюги
розпадатися — розпа́датися дієслово доконаного виду почати падати розм. розпада́тися 1 дієслово недоконаного виду руйнуватися розпада́тися 2 дієслово недоконаного виду лестити, догоджати розм. Орфографічний словник української мови
розпадатися — Не триматися купи; (на шматки) розвалюватися, дробитися; (на складники) розкладатися, розщеплюватися; (- взуття) розлазитися; (- ланцюг) розриватися; (- волос) спадати <�розсипатися> пасмами; (на держави) розділятися, ділитися; (в роботі) лізти із шкури; (- звуки) П. стихати, замовкати. Словник синонімів Караванського
розпадатися — [розпадатиес'а і роспадатиес'а] -айеіц':а Орфоепічний словник української мови
розпадатися — РОЗПАДА́ТИСЯ¹, а́ється, недок., РОЗПА́СТИСЯ, аде́ться, док. 1. Руйнуватися, розвалюватися на частини, шматки; втрачати цілісність. Блискавка посипалась огненними стрілами на землю, на ліси, на села, на городи .. Скелі розпадались. Хати запалали (І. Словник української мови у 20 томах
розпадатися — лу́да (полу́да) розпада́ється / розпаде́ться на оча́х чиїх, яких. Хто-небудь починає розуміти, усвідомлювати щось. Розпадеться луда На очах ваших неситих, Побачите славу, Живу славу дідів своїх І батьків лукавих (Т. Шевченко). Фразеологічний словник української мови
розпадатися — ЛАМА́ТИСЯ (розвалюватися на частини), ПЕРЕЛО́МЛЮВАТИСЯ, ПЕРЕЛА́МУВАТИСЯ, РОЗЛА́МУВАТИСЯ, ЛОМИ́ТИСЯ розм.; ТРОЩИ́ТИСЯ (перев. з шумом); РОЗКО́ЛЮВАТИСЯ (про щось цільне); НАДЛО́МЛЮВАТИСЯ, НАДЛА́МУВАТИСЯ (не зовсім, не до кінця); РОЗБИВА́ТИСЯ... Словник синонімів української мови
розпадатися — Розпада́тися, -да́юся, -да́єшся Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
розпадатися — РОЗПА́ДАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм. Почати багато й часто падати. РОЗПАДА́ТИСЯ¹, а́ється, недок., РОЗПА́СТИСЯ, аде́ться, док. 1. Руйнуватися, розвалюватися на частини, шматки; втрачати цілісність. Словник української мови в 11 томах